Корзина
45 отзывов
+380
98
390-00-77
+380
44
390-00-77
+380
95
390-00-77
УкраинаОдесская областьОдессаул. 25-й Чапаевской дивизии, 6/165101
Корзина
ООО "РОСКО ГРУП" СРЕДСТВА ЗАЩИТЫ РАСТЕНИЙ
Амброзія полинолиста

Амброзія полинолиста

Амброзія полинолиста

Автор : Войцеховская Оксана

Хімічний спосіб боротьби з амброзією полинолистою

Реформування сільськогосподарського виробництва та його перехід на ринкові умови призвели до глибоких змін у системі землеробства, а також подекуди до погіршення фітосанітарного стану в агроценозах. Відтак навіть ті бур‘яни, які донедавна не мали істотного значення, зокрема, амброзія полинолиста, стають вкрай небезпечними.

 Амброзія полинолиста

Унаслідок низькопродуктивного ведення сільського господарства значна кількість оброблюваних земель нині опинилася поза орним клином, ставши потужним джерелом нагромадження та поширення бур’янів. Особливо це проявилося в економічно слабких господарствах, які не в змозі якісно обробляти землю та вчасно й на належному рівні виконувати технологічні заходи з вирощування сільськогосподарських культур. За такої ситуації навіть ті бур’яни, які донедавна не мали істотного значення, стають загрозою для сільського господарства.

В Україні перші локалітети амброзії полинолистої було ідентифіковано 1925 року на Київському елеваторі, в Одеській області — 1936 року. З моменту виявлення цей бур’ян пройшов усі етапи: від первинного проникнення до розширення свого ареалу. Нині амброзію полинолисту в Україні вважають обмежено поширеною. Так, за 70 років її наявності в Одеській області площі зараження сільськогосподарських угідь сягнули 8530,92 га. Простеживши динаміку поширення амброзії полинолистої протягом останніх десяти років, маємо таку картину: в цілому площа засміченості цим карантинним бур’яном збільшилася на 326,64 га, що зумовлено здебільшого розширенням меж його осередків у Любашівському (+252,1 га) і Ширяївському (+20,0 га) районах, а також появою нового вогнища в Балтському районі на площі 42,0 га.

Ретроспективний аналіз розповсюдження амброзії полинолистої в Україні продемонстрував ще гіршу картину: бур’ян став справжнім лихом, адже площа засміченості ним щороку збільшувалася на 50–60 тис. га і нині становить 1 328,4 тис. га. Щоб ефективно виявляти амброзію полинолисту, потрібно застосовувати заходи боротьби з нею, слід досконало знати морфологічні та біологічні особливості цього найзліснішого й важковикорінюваного бур’яну.

За систематичним положенням він належить до родини Айстрових (складноцвітих) Asteraceae (Compositae). Це однорічна яра рання рослина заввишки 200–250 см із прямим, розгалуженим у верхній частині, міцним опушеним стеблом, яке в розрізі має прямокутну форму. Корінь стрижневий, розгалужений, заглиблюється в грунт до 4 м і більше. Листки невеликі за розміром, верхні — чергові, темно-зелені, одноперисті. Нижні — подвійноперистороздільні з лінійно-ланцетними частками, супротивні, знизу опушені.

Амброзія полинолиста — однодомна рослина, що має чоловічі й жіночі квітки. Іноді бувають одностатеві рослини лише з жіночими квітками. Чоловічі квітки зібрані в колосоподібні суцвіття й розміщені на вершинах гілок. Кошики з жіночими квітками розміщені поодиноко або групами від двох до п’яти в пазухах верхніх листків. Плоди — сім’янки яйцеподібної форми з характерними п’ятьма-шістьма шпичаками навколо їхньої верхньої частини та одним більшим центральним шпичаком на верхівці. Колір — від жовтого до темно-коричневого. Насіння зберігає схожість у ґрунті близько 40 років. Рослини, навіть скошені під час цвітіння, утворюють життєздатне насіння: відсоток схожого насіння в цьому разі може коливатися в межах від 51 до 70 відсотків.

Мінімальна температура проростання насіння — 6…8°С, оптимальна — 20…22°С, максимальна — 30…32°С. Сходи з’являються наприкінці березня — в травні, цвіте рослина з другої половини липня до жовтня, плодоносить у вересні – листопаді.

Амброзія полинолиста засмічує посіви просапних культур, озимих, ярих, багаторічні та однорічні кормові трави, технічні культури, сади, виноградники, подвір’я, присадибні ділянки, парки, городи, пустирі, узбіччя доріг, залізничні насипи, береги річок і ставків, полезахисні смуги тощо. Біологічний цикл розвитку цього виду пристосований до екологічних умов середніх широт. Якщо на своїй батьківщині амброзія поширена між 30–50 паралелями, то, за даними українських дослідників, північна межа можливого її поширення перебуває на рівні 50–55° північної широти. Маючи потужну кореневу систему, за сприятливих умов цей бур’ян може утворювати велику (250–300 ц/га) надземну вегетативну біомасу й здатний у польових умовах витіснити та пригнічувати і культуру, й інші бур’яни. Бур’ян надзвичайно шкодочинний. За сильного засмічення повністю витісняє інші бур’янисті рослини та відчутно (на 50–70%) або й зовсім знищує врожай польових культур. Причина — надмірне висушування та виснаження ґрунту амброзією, що вдвічі-вп’ятеро більше засвоює поживних речовин і вологи з ґрунту, ніж будь-яка інша рослина. Дослідженнями доведено, що на утворення 1 т сухої біомаси протягом вегетаційного періоду бур’ян виносить із ґрунту 60–80 кг/га поживних речовин (у тому числі 15,5 кг азоту і 1,5 кг фосфору), крім того, грунт втрачає близько 950 т води.

Найчастіше амброзія полинолиста “окуповує” не лише зернові та просапні культури, а й сади та виноградники. Пишно розростається вона на узбіччях залізничних, шосейних і ґрунтових доріг, де щільність сходів може сягати 5–7 тис. рослин на квадратний метр, а їхня фітомаса — до 10 т/га. Це не тільки злісний конкурент культурних рослин, а й джерело алергічних захворювань населення. Адже під час цвітіння амброзія полинолиста продукує велику кількість пилку, багаторазове вдихання якого спричиняє тяжкі захворювання людей з ослабленою імунною системою на поліноз (алергія, бронхіальна астма, риніт, кон’юнктивіт тощо). Вітчизняна та іноземна статистика засвідчують, що вияви захворювань населення на пилковий поліноз щороку частішають.

Завдяки використанню кращих попередників, якісному обробітку ґрунту, внесенню оптимальних норм добрив і вчасній сівбі сортовим насінням, можна створити цілком конкурентоспроможні щодо бур’янів (у тому числі й амброзії) агроценози зернових колосових культур, але для садів і виноградників це практично неможливо. У цих насадженнях амброзія значною мірою погіршує якість польових робіт, особливо під час обробітку ґрунту та збирання врожаю.

Оскільки амброзія полинолиста в нашій країні є адвентивним бур’яном, природних ворогів у неї немає. Певні надії покладали на інтродукованого в 1978 році з Канади амброзієвого листоїда, який дає дві-три генерації за сезон. Але для ефективного пригнічення бур’яну потрібно майже 50–70 особин фітофага на 1 м2, до того ж, активність імаго в поїданні бур’яну в прохолодну та спекотну погоду незначна.

Серед агротехнічних заходів боротьби з амброзією полинолистою в господарствах застосовують скошування, але ефективність його невелика. Від прикореневих частин скошеної перед збором винограду рослини відростали численні додаткові паростки, які встигали зацвісти й через 35–40 днів дати життєздатне насіння ще до морозів. На жаль, агротехнічні заходи не можуть забезпечити доволі ефективного захисту культури від амброзії полинолистої. Тому для контролю її чисельності доводиться вдаватися до хімічних заходів, обробляти поля гербіцидами. Ефективність їхнього застосування ми вивчали протягом 2012–2013 років. Оскільки виноградники засмічуються різноманітним видовим складом бур’янів, доцільним вважали випробування гербіцидів суцільної дії, які знищують у насадженнях усі бур’яни.

Наша компанія зацікавилась проведенням серії випробувань порівняльної характеристики гербіцидів за діючою речовиною: Ураган Форте, 48% в.р. (“Сингента”, Швейцарія), Раундап, 48% в.р. (“Монсанто”, США) з аналогічним за діючою речовиною гербіцидом Агролан, 48% в.р. (“Роско Трейд”, Україна)

Обліками вихідної засміченості встановлено, що на дослідному винограднику в Одеської області у СФГ «Вікторія» у кількісному відношенні серед дводольних бур’янів переважали такі види: щириця звичайна (24%), амброзія полинолиста (20%), нетреба звичайна (16%). Інші види були менш чисельні, тому ефективність застосованих гербіцидів визначали за цими трьома основними видами бур’янів. Випробування здійснювали згідно з методиками польової наукової агрономії. Досліджували норми витрат препаратів 2, 3 та 4 л/га за витрати робочої рідини 400 л/га, які застосовували на амброзії полинолистій, заввишки 10–15 сантиметрів.

Результатами підрахунків забур’яненості контрольних ділянок встановлено наростання кількості дводольних бур’янів протягом облікового періоду. Так, якщо в травні загальна кількість рослин амброзії полинолистої становила 11,7 шт/м2, то в червні цей показник зріс до 14,3, а в серпні підвищився втричі проти травня й сягнув рівня 35,7 шт/м2. Така сама динаміка наростання щільності властива й іншим підконтрольним дводольним бур’янам. Чисельність щириці за чотири місяці спостережень зросла в 1,3 рази (з 50,6 до 68,3 шт./м2), а нетреби звичайної — в 2,3 рази (з 12,2 до 28,8).

На варіантах досліду зі встановлення раціональної норми витрати гербіцидів, що вивчаються, за датами обліків, спостерігалася явна тенденція до зменшення кількості бур’янів на досліджуваних майданчиках. Але дані свідчать про те, що дозування 2,0 л/га є недостатнім для повної загибелі бур’янів. За підвищення норми витрати до 3,0 л/га показники зниження забур’яненості дослідних ділянок були значно кращими. Особливо ефективно знищують гербіциди в цьому дозуванні амброзію полинолисту та нетребу звичайну. А виявлені поодинокі рослини щириці звичайної повністю припинили ріст і не утворювали генеративних органів. На наш погляд, одержані результати свідчать не лише про видову стійкість щириці (якщо порівняти з амброзією), а й про набуту нею резистентність щодо гліфосату (діюча речовина досліджуваних гербіцидів). За збільшення норми витрати препаратів до 4,0 л/га їхня активність була максимальною, а біологічна ефективність становила 100 відсотків.

Отже, внаслідок оцінювання ефективності дії досліджуваного гербіциду-аналогу(Агролан ), встановлено, що раціональною нормою його витрати проти амброзії полинолистої та супутніх дводольних бур’янів є 3,0 л/га, а оптимальний строк його застосування — перша декада червня. Адже за витрати 2,0 л/га результати одержано незадовільні, а збільшення дозування до 4,0 л/га буде економічно недоцільним.

Отже, підрахунки врожайності виноградних кущів з дослідних ділянок засвідчили, що збережена частка винограду за норми витрати гербіцидів 3,0 л/га була на рівні 79,2–80% і становила 31,6–32,8 ц/га, або 65,1–68,9% проти контролю.

Результати розрахунків засвідчили, що найвища комерційна ціна обробки 1 га винограднику еталонним препаратом Раундап (300 грн), а найменшими були витрати у разі застосування Агролану (153,6 грн). Це, на наш погляд, може бути привабливим і забезпечить долучення цього перспективного гербіциду до кола широкого застосування.

Показники економічної ефективності розраховували за закупівельної ціни технічного винограду 150 грн/ц. Аналіз одержаних даних свідчить, що вартість продукції з ділянки, обробленої гербіцидом Агролан, перевищувала контроль на 4740 грн/га, Ураганом — на 4770 грн/га, Раундапом — на 4860 грн/га.

Отже, узагальнюючи результати порівняльного випробування ефективності аналогів гербіциду Раундап, 48% в.р., у боротьбі з амброзією полинолистою та супутніми шкодочинними дводольними бур’янами, можна констатувати: гербіцид Агролан, 48% в.р., у разі раціональної норми витрати (3,0 л/га) за всіма розглянутими чинниками рівноцінний зарубіжним препаратам Ураган Форте, 48% в.р., і Раундап, 48% в.р.