Корзина
63 отзыва
Надежный продавец Prom.ua
В наличии препарат Атрикс, альфа-циперметрин, 100г/лКупить Атрикс
+38 (098) 390-00-77
+38 (095) 390-00-77
+38 (044) 390-00-77
УкраинаОдесская областьОдессаул. Вице-Адмирала Азарова, 13 (Офис)
Наличие документов
Знак Наличие документов означает, что компания загрузила свидетельство о государственной регистрации для подтверждения своего юридического статуса компании или физического лица-предпринимателя.
Корзина
ООО "РОСКО ГРУП"

Кукурудзяний Метелик

Кукурудзяний Метелик

Автор : Войцеховская Оксана

Стебловий кукурудзяний метелик (Ostrinia nubilalis Hb.) чи можливий контроль?!

Войцеховська О.С. кандидат с.-г. наук, агроном-консультант

 

Ця комаха із родини лускокрилих поширена по всій Євразії, в Україні є повсюди, зона значної шкідливості охоплює Лісостеп та північ Степу. Крім цього збільшилась кількість генерацій. Саме ці фактори обумовлюють кардинального підходу до побудови системи захисту.

 

Сприятливі умови для розвитку метелика складаються у районах із температурою у червні–серпні вище 20 °C і опадами в цей час більше 200 мм. Гусениці метелика багатоїдні, пошкоджують понад 150 видів рослин, найбільшої шкоди завдають кукурудзі, просу, сорго, бавовнику, сої.

Зимують гусениці останнього віку в стеблах кукурудзи, стерні проса і в крупностеблових бур'янах (щириця, півняче просо, осот тощо). Заляльковуються навесні, коли встановиться середньодобова температура +15…+16 °C. Перед заляльковуванням гусениці мігрують у більш вологі частини стебел (переважна кількість гусениць заляльковується при наявності контактної вологи або при 100-відсотковій вологості повітря), вигризають бічну стінку стебла, залишаючи лише тонку зовнішню шкірку, яку розриває метелик при виході з стебла. Стадія лялечки триває від 10 до 25 днів і залежить від температури і вологості. Надмірна вологість і низька температура, як і посуха, не тільки сповільнюють розвиток гусениць та лялечок, а й частково викликають їх загибель.

Метелики з'являються у червні, їх літ співпадає з початком викидання волоті кукурудзи. Для статевого розвитку метеликам необхідно додаткове живлення і крапельна волога. Нестача вологи в цей період призводить до різкого зменшення чисельності шкідника. Вдень метелики сидять на рослинах із нижнього боку листя, в лісосмугах, в посівах зернових та бобових. Через 3–5 діб після виходу з лялечок самки починають відкладати яйця (плодючість у середньому 250–400 яєць) купками по 15–20 шт. на нижній бік листків добре розвинутих рослин кукурудзи. Відкладання яєць залежно від температури продовжується 15–25 діб. В суху погоду (вологість нижче 30%) з підвищеною температурою (вище 30 °C) значна кількість яйцекладок відпадає від листка і гине.

Ембріональний розвиток залежно від температури продовжується 3-14 діб, температурні межі +18…+30 °C, вологість повітря 70-100%. У перші дні після відродження гусениці живуть на поверхні рослин, в цей період вони пошкоджують листки, роблячи в них дірки, виїдають чоловічі квітки у волотях. Потім через пазуху листка проникають у захищені частини рослин черешки, верхівки стебел, волоті. Для гусениць І-ІІІ віків характерна різко виражена міграційна здатність як в межах однієї рослини, так і з однієї рослини в іншу.

Гусениці з третього віку вгризаються всередину стебел, де вигризають ходи і порожнини з відкритими назовні отворами, з яких висипається червоточина. В ніжках та стрижнях качанів, серед рядів зерен гусениці виїдають звивисті ходи і камери. В одному стеблі чи качані можуть жити декілька гусениць.

Гусениці молодших віків заселяють головним чином верхню і середню частини рослин, гусениці старших віків зосереджуються переважно в середній частині. Можлива міграція гусениць з однієї рослини в іншу, що пов'язано насамперед зі змінами їх потреб щодо живлення різними органами рослини. Гусениці молодших віків (І, ІІ, частково ІІІ) віддають перевагу ніжним тканинам листків, колоскам волоті, які містять підвищену кількість білків; гусениці ІІІ-ІV віків живляться тканинами стебел, молодим зерном, які містять підвищену кількість цукрів. Оптимальні умови для розвитку гусениць - +23…+28 °C, відносна вологість повітря не нижче 80%. Тривалість життя гусениць 13–58 діб; закінчивши розвиток, гусениці перед похолоданням скупчуються переважно в нижній частині стебла і залишаються там на зимівлю.

Різкі зміни чисельності метелика зумовлені погодними умовами, велика кількість опадів сприяє масовому розмноженню шкідника, суха погода обмежує. Шкодочинність стеблового метелика визначається не тільки кількістю пошкоджених рослин, але і характером цих пошкоджень. Гусениці метелика пошкоджують всі органи кукурудзи листя, стебла, волоті, качани, крім коренів. Пошкоджуючи стебла, гусениці перегризають судинно-волокнисті пучки і цим порушують живлення рослин.

Пошкодження викликає затримку цвітіння і зменшення розмірів листків та міжвузлів, пошкодження волоті погіршує запилення. Якщо ходи і камери гусениць охоплюють більшу частину кільця судинно-волокнистих пучків, то в місцях пошкоджень провідні пучки будуть перервані, що порушує надходження поживних речовин до качанів, сильно пошкоджені стебла легко переламуються. При пошкоджені гусеницями зерна качанів знижується урожай насіння та його якість, підвищується ураженість качанів збудниками фузаріозу, сірої гнилі та пліснявіння.

Найбільший недобір зерна буває при одночасному пошкодженні середньої та нижньої частин стебла (нижче прикріплення качанів). При ураженні ніжки та стрижня качана на ранніх фазах розвитку качан майже завжди гине, при більш пізніх сильних пошкодженнях цих частин розвивається деформований качан, меншого розміру, з сильною череззерницею. Ніжки качанів часто обламуються в місцях пошкоджень.

Інтенсивність пошкодження залежить від строків посіву кукурудзи, найбільш сильне пошкодження буває при співпадінні періоду масової яйцекладки з фазою розвитку рослин, яка сприяє виживанню яєць і гусениць молодших віків: коли метелики відкладають яйця незадовго до цвітіння кукурудзи, в період цвітіння або зразу ж після нього.

При масовому розмноженні шкідника доцільно застосовувати агротехнічні заходи, які сприяють зменшенню чисельності кукурудзяного метелика: знищення крупностеблових бур'янів; збирання кукурудзи у стислі строки на низькому зрізі (8–12 см); зразу ж після збирання, подрібнення післязбиральних решток, дискуванням у два сліди у перпендикулярних напрямах із наступним загортанням рослинних залишків із зимуючими гусеницями; використання стійких гібридів кукурудзи, що менш пошкоджуються метеликом. 

Система заходів захисту

Істотну роль в обмеженні розмноження шкідників відіграє попередник. Так, у спеціалізованих сівозмінах короткої ротації поряд зі злаковими культурами велике значення має ведення одного поля культури зі зімкнутим травостоєм - горох, гречка тощо. При цьому знижується чисельність дротяників та несправжніх дротяників. Використання озимої пшениці як перекриваючої монокультуру кукурудзи створює несприятливі умови для розвитку кукурудзяного метелика, західного кукурудзяного жука та південного сірого довгоносика. Найкраще в степовій зоні України кукурудзу розміщувати після озимої пшениці, по пару, який зайнятий культурами на зелений корм, після зернобобових. На зрошуваних землях - після озимої пшениці, зернобобових і коренеплодів, а також злаково-бобових сумішей післяжнивного посіву. В Лісостепу найкращими попередниками є озима пшениця й картопля. У поліських і західних районах кращими попередниками вважаються картопля, озима пшениця, люпин, кукурудза на силос.

На полях, що призначені під посів кукурудзи, спершу необхідно провести ґрунтові розкопки, щоб виявити наявність та чисельність шкідників, які живуть у ґрунті. Не рекомендується сіяти кукурудзу, якщо на обстеженій площі виявлено 10 і більше личинок коваликів та личинок чорнишів на 1 м2. На полях, де виявлено первинні вогнища західного кукурудзяного жука, висівати кукурудзу можна лише через три роки.

Кукурудза посіяна в ранні оптимальні та стислі (протягом 5–7 днів) строки менше пошкоджується озимою совкою, цикадками, смугастою хлібною блішкою. Надто ранні строки сівби сприяють пошкодженню рослин стебловим метеликом, дротяниками, вовчком звичайним, а пізні - шведською мухою, підгризаючими совками.

Мінеральні добрива можуть впливати на шкідників як безпосередньо, так і завдяки зміні біохімічного складу кормової рослини. При використанні хлористого амонію на піщаних та опідзолених ґрунтах або внесенні в ґрунт безводного аміаку спостерігається загибель дротяників та несправжніх дротяників на 20–30%. Фосфорно-калійні добрива сприяють підвищенню стійкості кукурудзи проти кукурудзяного метелика, а внесення азотних добрив знижує чисельність личинок жука-діабротика. Підвищенню стійкості рослин до пошкоджень личинками шведських мух сприяє передпосівне внесення мікродобрив: сірчанокислого марганцю й особливо сірчанокислого цинку (4 кг/га).

Підготовка ґрунту перед сівбою полягає у збиранні попередника, лущенні стерні з наступною глибокою зяблевою оранкою. Зяблева оранка сприяє значному зниженню чисельності дротяників, підгризаючих совок, лучного метелика, личинок пластинчатовусих та інших шкідливих комах.

Якщо чисельність шкідників на посівах кукурудзи перевищує економічні пороги шкідливості, необхідні спеціальні захисні заходи, зокрема хімічні обробка посівів інсектицидами у період масового відродження гусениць при заселенні шкідником більше 10% рослин, 1–2 рази з інтервалом 12–14 днів препаратами з групи фосфорорганічних сполук та неонікатиноїдів. Значну  роль відіграють препарати гормонального походження, ефективність котрих залежить від правильності періоду застосування. Тільки комплекс всіх агротехнічних, хімічних, фізичних дадуть змогу повністю контролювати цей шкідник.